нам би трішки свободи - втекти із новітніх колоній,
розірвать павутинні мережі щоденних рутин,
і у пори вбирать смак дорожній вологих мусонів,
і буденний клубок розгорнути в легенд серпантин
кілька крапель кохання - згубитись у сельві тропічній,
у легені надихати ніжність і силу рослин,
і мандрах важких помагати нести днів наплічник,
і вивчать амазонське русло по рельєфах спини
і шматочок добра - залатати озонові діри,
в лихоманці планету надій молоком напувать,
шви накласти усім, що поранені лезом зневіри,
дух на рівень людський із темнот самолюбства піднять
тільки трішки цих див - і безмірність душевна кордони
поміж нас розмета, до космічних прорветься вершин,
ми ж самі чаклуни, ми писці на скрижалях Закону,
і нам вдасться добуть своїх щасть чарівний еліксир
11.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635039
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.01.2016
автор: Віталій Стецула