Чи Донбас згада його колись?

[u]Мені    здається,    час    проаналізувати    ще    одну    проблему:    чи    розуміють    у    Донбасі,    що    жертви    України    і    заради    них.    
Вчора    послухала,    при    яких    обставинах    загинув    Олександр    Ільницький,    і    ніби    блискавкою    вдарило:    як    сприйняли    це    ті,    заради    кого    він    загинув.    Може,    з    цього    треба    починати,    щоб    пробудити    усвідомлення,    що    атовці    не    "карателі",    як    їх    називають.[/u]

Додому    сина    привезли    –    героя…
Побув    у    хаті    щоб    останній    раз…
Стояв    боєць    під    Карачун-горою,
Щоб    українським    був    таки    Донбас…

Дивилась    мати    на    холодне    тіло
І    зрозуміти,    бідна,    не    могла:
Народжувала    в    муках    і    гляділа
Для    того,    щоби    куля    відняла?!..

«Чекала    не    героя,    –    каже,    –    сина,
Живого,    рідного,    такого,    як    завжди…
Він    був    кмітливий,    чуйний,    особливий…
Чом    не    вберігся,    синку,    від    біди?

Для    кого    жити    я    без    тебе    мушу,
Коли    у    попіл    вбралися    літа?
Кому    відкрию    серце    своє    й    душу?
Чом,    доле,    повелась    зі    мною    так?

Якби    ж    могла,    як    ластівка,    літати,
Була    б    я    там,    де    був,    синочку,    й    ти…
Собою    би    закрила,    бо    я    мати,
Оберігала    би        твої    й    сліди…

Кромсало    тишу    звідусіль    ридання…
У    траур    квіти    й    сонце    одяглись…
І    друзі    плакали,    сьогоднішні    і    давні…
Та    чи    Донбас    згада    його    колись?!..»
12.01.2016.

Ганна    Верес.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635162
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 12.01.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)