Я твоя остання барикада
Я твій останній рубікон
Я тобі влаштовую блокади
Я остання, хто візьме тебе в полон
Дивно мучити тебе й не відчувати твого болю
Я в умовах "совість не болить"
Дивно зовсім позбавляти волі
Скільки ти протягнеш ворожить
У цій грі немає перемоги
Є початок і детермінований кінець
Я давала ще раніш перестороги
Якщо ти розумний, -- підеш навпростець
Підеш навпростець, піднімеш білий прапор
Знак довіри, абсолюту каяття
І єдиний твій можливий опір
Це залити мені болі у життя
Вибачай, якщо кінець-константа
Вибачай, таке уже життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635393
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2016
автор: La_Ra