Літом у селі на ганку,
ледарь-кіт дрімає зранку.
Аж геть, гомін, ґвалт і гам,
щось десь трапилося там.
Відкриває потихеньку,
ліве око і близенько,
бачить бійку двох хвальків,
брудних сірих горобців:
“Я сміливіший за тебе,
на землі я, чи у небі,
всіх порву я мов собака”-
каже перший розбишака.
“Де тобі, я сам хоробрий,
не знайти по самий обрій
з ким зрівнятись міг би я”-
друге каже гороб’я.
Захвативши їх в охапку,
бійці кіт поставив крапку.
Пощастило малюкам,-
розбишакам і хвалькам.
Врятувались від зубів,
та позбулися хвостів.
Ось про що розмова, діти,
так у світі треба жити,
щоб тебе не за словами
цінували, а ділами!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=63544
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 15.03.2008
автор: V.V.