Вимирає село.Наша вулиця тиха сьогодні,
Із десяток дворів, а раніш було більше пів сотні.
Заросли бур"янами обійстя, городи й подвір"я,
Та порожні хати в землю вгрузли майже по вікна.
А як сад квітував! І родили в нім яблука й груші,
Ми збирали черешні і вишні,малину смачнющу.
Постаріли дерева,посохли,вмирають,як люди.
Ой,невже зовсім скоро ні села,а ні саду не буде?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635529
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.01.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський