І на Маланки буде алілуя.
У нації – на Бога опертя.
Ніхто ніде уже не голодує.
Сьогодні буде щедрою кутя.
І забуває нація Надію.
Не хоче влада мати ворогів.
І Україна дякує Росії,
що економить їжу у братів.
Надія є! Тому що Віру має,
нагадує, –[i] я думаю про вас.[/i]
А у Росії ув'язнили час
і аутодафе її триває
за осоружний бойовий Донбас.
Яка лукава і хороша міна
у грі сьогодні і у грі колись!
Перегортай історію. Учись.
Убивця Наді думає наївно, –
[i]коли голодувала Україна,
хіба Сосо ікрою удавивсь?[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635540
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 13.01.2016
автор: I.Teрен