На згарищі минулих літ,
забутих істин і життя і правди
згорає наш з тобою дивний світ,
людьми замучений і безпорадний.
З розломів віковічних гір,
поміж променів мук і надії,
природа кричала мов ранений звір
і кривавою лавою плакали мрії.
Я думав, мовчав, говорити не смів,
споглядаючи біль і розруху -
світ палав і кричав, голосив серед снів
і затих, всіх покинувши духом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635549
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.01.2016
автор: Amferatus