[img]http://cs627723.vk.me/v627723217/2aba4/6JM45D2Du08.jpg[/img]
Із кожним днем ростуть до Тебе далі,
зворушена до брижі голубінь.
Який то світ! Неначе дикий праліс,
де хочеться належати Тобі.
Який то шлях, що пусткою утерся,
а Ти весну у ньому віднайшов.
Людина без закоханого серця,
немов горіх без зерняти - ніщо.
А ти мені... А ти мені - як обрій.
Як сонце, що торкається плеча.
Не стямлюся - у казці наче добрій,
де пахне злива, пахне молочай.
Із кожним днем зростають неба висі
і прагнення до Тебе вироста.
Думки навколо хмарами обвислі
вертаються дощами в молитвах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635619
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2016
автор: Окрилена