Худа тополя мерзне листопадом,
дубіє в синіх лапах вітровищ
Безхатній ворон лист черкне пером
минувши
обдарує "каррр" нерадим -
шука на долю ліпших кочовищ.
Несхитний стан на зимно-голім тлі,
геть вимерзлім брунатнім полотні
В'юниться дум відлуння невеселе...
Чека свіча тендітна в сизій млі
єства, що вділить пломінь в келих днів.
Окрім надмір палких обійм омели.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635662
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 14.01.2016
автор: Мар`яна Квич