Двері гримнули, моментом
наче стукнули відверто
можливо вибіг чоловік
дружину слухати не зміг
чи буденну в домі, лайку
перевела в бій, хазяйка.
Ні це не двері гуркотіли
і не каструлі летіли,
а малюк заплутав нозі
і звалився на порозі,
плач і галас цьому знак
невже вилізе синяк?
Щоб увагу привернути
в плач падіння обернути
всіх зібрати навкруги,
малим дітям до снаги.
Не давати привід лишній
слів жалю, цілунків ніжних,
навпаки залиште думку
болі сумніву пігулку
де дитя характер грізний
в тата й мами трохи візьме,
а плаксивий погляд зливи
сам по собі з часом згине…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635678
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 14.01.2016
автор: DOS&DOC