Вечірні сутінки,весна,
Гуляю парками одна,
Нарешті темрява прийшла
І в небі зірочку знайшла.
Немає місяця, лиш тьма
І я стою отут сама.
Та раптом хмара відійшла
І промінь місяця пройшов,
Сріблом сяяла земля
І погляд мій тебе знайшов.
Твій усміх і твоє ім’я,
Твій погляд до світання…
І зрозуміла раптом я –
Це називається Кохання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635707
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2016
автор: #tenderness