Мені посміхнувся хлопчина
І квітку із клумби зірвав,
Між нами лиш свідок калина,
Як чемно мене цілував.
Казав, що найкраща у світі,
Про це він і мамі сказав,
А згодом у квітів суцвітті
Для мене обручку сховав…
Й хоч ми вже далеко не діти –
Калина все та ж під вікном,
І ті ж розпускаються квіти,
Як вперше, цілуєш тайком.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635714
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.01.2016
автор: Плюта Вікторія