[quote]«Нас дурят, я клянусь землей и небом…» – «По-моєму, чувак, нас кинули…»[/quote]
Прокинулись – а все те саме.
Стабільний стан напівживих.
Вожді кричать: «Героям слава!».
Герої гинуть замість них.
Прокинулись – а все як завше.
Війна лютує, мир мовчить.
Країна вперто лізе в зашморг.
Змія-історія сичить.
Прокинулись, а все як вчора.
Так, наче не було зорі.
Не збережемо знов нічого
На нашій – не своїй – землі?
Прокинулись. Побігли. Впали.
Звичайний день напівсліпих.
«Поводирі» кричать про славу.
Герої гинуть. Через них.
жовтень, 7 листопада – ніч на 8 листопада 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635738
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.01.2016
автор: Людмила Іванець