І знову ніч, кімната чотирьохстінна
і очі що втупились в мерехтливий екран.
На вигляд серйозний й дорослий та подумки я ще далеко дитина,
що хоче десь бігти, розправивши руки, віддавшись під владу вітрам.
Я подумки там, десь без вас, десь далеко.
У місці де соціум зник назавжди.
Я подумки там, де щасливо літають лелеки
й спокійную вічність проводять у морі величні кити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635744
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.01.2016
автор: Олексій Сонях