Летить по небу бегемот
Пухнастий і м’який, як вата,
Він широко роззявив рот
І дивиться на свого тата.
Красуються на синім тлі,
Між ними сонячне проміння,
Підстрибують уверх чудні,
Як скаче «жабкою» каміння.
Лиш миру й тиші почуття,
Бо в синій плавають блакиті.
Доволі взяли від життя -
Обоє небесами ситі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635919
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Плюта Вікторія