клепсидра неба висипала сонце
піском червоним поміж хмар сипких -
сяйнула іскра, тліючи, погасла,
яскравий спомин невловимий стих.
і обрій звис, у мріях невідбулий,
на тих шарагах - з місяця в зірках.
у зграї нетлі давній попіл праху
здіймають мов квітковий пил в степах.
то злую гру затіяло минуле
напівтонів, у світло й тінь, з відлунь
і відзеркалень, де в скляних відламах
безликий мім штовхає в ніч валун...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635937
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Ем Скитаній