Ось ти,
Шукаєш сонячні мости,
Щоб до блаженства підійти.
Де є гармонія твоя,
Яку самій не осягти
І джерело її знайти..?!
Ось я!
Тремтиш.
В опальній пристрасті гориш.
Зі мною рідко поруч спиш,
Тобі смертельно більше жару,
Тому повітряність... Летиш!
Мені обіцянку полиш...
Примару.
Удвох
Ми так не довго і тривог
Моїх самотніх монолог,
Ти не дослухуєш і рвешся
До тих розбещених еклог.
Цнотливий подолать порог
Даєшся.
І план,
Надія на сім'ю - обман.
Гармоній в миті родить стан,
Що плоть розпалює у тОбі
Та душу сповнює всю ран,
Пекельних розлива нірван
В утробі.
Несе,
Інтимний акт лиш мить спасе.
Твоє бажання принесе
Не блага вічність, лиш оману.
Миттєве збочене есе...
Його частиной, більш за все,
Я стану.
Олег Купрієнко (с)26.06.2014р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635966
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Олег Купрієнко