Жакет.

У  чорному  жакеті  напроти  тебе  стояла
І  цій  погоді  знов  дивувалась..
Дивилась  на  очі  і  в  них  вже  купалась..
Забувши  про  світ..
"Так  зимно...  Привіт,

Намальованих  спільних    мрій      в  наших  серцях  замало..
Я  б  у  кожного  художника  їх  бездушно    крала
І  маленькими  частинками  ескізи  складала
Забуваючи  про  етикет.

Не  зважай,  подай  мій  жакет...

Я  пущу  в  ріку  свій  букет,  
І  з  тих  тих  слів,  що  один  одному  не  знайшли,
Хоч  і  багато  разом  перейшли..
Стояла  і  дивилась  ,  яким  був  ти...  
У  спогадах..

Пригадай,  

Як  то  сидіти  за  одним  столом  і  
Малювати,  як  в  кіно
Теми,  які  б  були  на  двох
Ох..

 Досить,

 Накинь  все  ж  на  плечі  мій  жакет
Я  піду  і  закінчемо  наш  дует
Хоч  єдине  чого  хочу  я  і  ти  -  

Не  йти.  "



 

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=635988
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2016
автор: Тейсі