Січень все плаче – стомився старенький.
Він зі сльозами стрічав Новий рік.
Хлипав тихенько він навіть в Святвечір,
Ніби ридати його хтось прирік.
Місяць сумує за снігом пухнастим,
Десь загулявся товариш Мороз,
Тітка Зима байдужа та заспана,
Дощик по вікнах вистукує SOS!
Січень чекає Хрещенських морозів,
Поділки ж вперто стоять на нулі.
Сани зимові застрягли в дорозі
У зубожілій розмитій ріллі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636026
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Лана Мащенко