Козацькі забави
Приворотне зілля
Повелося звіку
У рідній оселі,
Справжні чоловіки –
Козаки веселі.
Наче після чарки,
Маряться забави,
Скачуть до коханки,
Любощі на славу.
Тайні устремління
Вирують у серці,
Приворотне зілля -
Цілунок на терці.
Умить закохався,
Запальна охота,
Бісик розігрався,
Гавкнули чесноти.
То запал, то втома,
Солодко, то гірко,
Наче не всі вдома,
Як на даху дірка.
Все, мов на долоні,
І любов, і кара.
Дурень у пасльоні…
Впала чорна хмара.
Заблищали очі,
Затремтіли руки,
Образ миром точить,
Трунком від розлуки.
Аж глядь, якась муза
Звабами сіяє,
Насолоди- узи
Лагідно ладнає.
Знову у полоні,
Ласок чарівниці.
Зойки на пероні,
Клятва твердій криці.
Летять привітання,
Маряться святами.
Збліднуло кохання,
Кішка поміж нами.
Дзвоник серед ночі,
Черга з автомата,
Звідкись смачно строчать
Нежіночі мати.
Лемент до світання,
Закипає жерло.
Трепетне кохання
В одну мить відмерло.
Повернувсь направо,
Боже, нема сили,
Жіночка на славу
Казково присіла….
Ой, як милостиве
Рухає устами.
Небувале диво
Твориться між нами…
Бігають по стежці
Незнайомі дами,
Що у них на серці,
Хай розкажуть самі.
Ой, які красиві
І такі чарівні,
Хмурі і щасливі,
Всі у ложу рівні.
15 січня 2016 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636050
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 15.01.2016
автор: Микола Паламарчук