Чорна троянда

Я  дивилась  і  все  дивувалась,
Куди  гледіли  чоловіки?
А  вона  в  компліментах  купалась,
І  гуляла  завжди,  залюбки.
Не  могла  одного  зрозуміти,
Нащо  кидатися  на  ТАКЕ?
Можна  віддано,  вірно  любити,
Ти  цураєшся  слова  «бридке».
Що  ж,  у  кожного  є  інтереси,
Не  мені  когось  злісно  судить,
Хай  награє  закохані  п’єси  ,
То  живи,  як  так  хочеться  жить.
Я  дивилась  і  спостерігала,
Чим  закінчиться  драми  фінал,
А  вона  в  переулках  гуляла,
Засипала  вночі  серед  лав.
Коли  «вірні»,  «порядні»  мужчини
Стрімголов  будували  сім’ю,
Думки  кралі  на  лаві  почили,
Не  хотіла  створити  свою.
Були  всі:  бідняки,  бізнесмени,
Хулігани,  жонаті  з  дітьми,
Лікарі,  вчителі,  полісмени…
Хочеш  з  нею  гуляти?  Візьми!

Як  метелик  летіла  на  зустріч;
Молода  та  гарненька?  Е  ні!
Старість  чорна  крокує  назустріч,
Не  співають  красиві  пісні.
От  і  тридцять  літ.  Що  тут  такого?
Можна  в  сорок  привабливість  мать,
Але  чорна  троянда  ранково,
Так  спивалась  і  що  тут  сказать.
Самі  знаєте,те  зловживання
На  жінках  відобразиться  враз,
За  роками  прийде  покарання,
Тож  настане  і  старості  час.

Я  додому  прибігла  зі  школи,
На  батьківських  я  зборах  була,
 І  найліпшого  щастя  ніколи
Побажати  собі  не  змогла.
В  мене  дім  є,  гарнесенькі  діти,
Чоловік  мій  –  найкращий  з  усіх,
Моя  мрія  –  за  ними  глядіти,
А  у  домі  лиш  радість  та  сміх.
Я  колись  ту  троянду  зустріла,
Її  роки  вже  дійсно  не  ті,
Та  віталась  поважно  й  злетіла
У  величній  своїй  самоті…

14.01.2016  р.

[b]https://vk.com/vyshnevyi_tsvit[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636075
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.01.2016
автор: Бажена Володиєвська