вона усміхалась, прощаючись:
"вдалих пошуків зір між тернями,
жде тріумф попереду чи згарища,
знай, я точка твого повернення.
чи поскачеш до сідів древніх,
чи підкориш Гіперборею,
на гербі збережи тую землю,
яку можеш назвати своєю
Всесвіт сонць розсипає безмір,
та наука важка - зігріти,
коли йдеш по космічнім лезі,
так важлива чиясь орбіта
вежі долі заклично блискають,
фронт грози розриває стрільнами
є притулок між смертю й колискою,
давай звати його - обіймами."
15.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636100
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2016
автор: Віталій Стецула