Російське небо дивиться на мене
Тривожно у захмареній броні,
Бо знає, що землі цієї гени
Покійний батько передав мені.
Російське небо свариться зі мною,
Кричить за допомогою дощу:
"Лишайся тут якою хоч ціною,
Бо звідси я тебе не відпущу!"
Російське небо, йди к лихій годині,
Собі не зраджу, чуєш, у душі!
Прощатись буду, бо на Україні
Я матір у самотності лишив.
(12.10.2013.21:00.№233)
Воронезька обл., Росія
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636258
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 16.01.2016
автор: Вадим Косарєв