Любов підкоря ілюзійно (за мотивами вірша А. Ахматової)

Любовь  покоряет  обманно,
Напевом  простым,  неискусным.
Ещё  так  недавно  -  странно
Ты  не  был  седым  и  грустным.

И  когда  она  улыбалась,
В  садах  твоих,  в  доме,  в  поле,
Повсюду  тебе  казалось,
Что  вольный  ты  и  на  воле.

Был  светел  ты,  взятый  ею
И  пивший  её  отравы.
Ведь  звёзды  были  крупнее,
Ведь  пахли  иначе  травы
Осенние  травы.

                 _  *  _

Любов  підкоря  ілюзійно,
Наспівом  простим,  неумілим.
Ще  зовсім  недавно  -  дивно
Не  був  ти  сумним  і  сивим.

Й  коли  вона  знов  усміхалась
В  садках  твоїх,  хаті  й  полі,
Тобі  скрізь  чомусь  здавалось,
Що  вільний  ти  і  на  волі.

Ти,  нею  взятий,  світлішав,
Отрути  її  пив  радше.
Були  ж  бо  зірки  крупніші
І  трави  пахли  інакше,
Як  осінню  завше.




адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2016
автор: Радченко