Із лісу нам ялиночку
Дідусь Мороз приніс,
Побув у нас хвилиночку
І знов пішов у ліс.
Туди вузькою стежкою
Втоптав дідуля сніг,
А там -- сліди мережкою
Від зайчикових ніг.
Тож треба бути певними:
Не сам шукав дідок
У лісі тому темному
Ялинки для діток.
Де ліс лиш починається,
Із нього зусібіч
Зайчаточка збігаються
На дідусЕвий клич.
Тоді він став гукати їм:
"Ану, мерщій у ліс
Ялиночки шукати в нім,
Щоб діткам я відніс!"
Отак до нас принесена
Ялинка від зайчат.
Нам з нею було весело
Впродовж зимових свят.
Прекрасне це видовище,
Природи хвойний твір,
До самого Водохреща
Нам радувало зір.
Та ось пора скінчилася.
Притихла дітвора,
Ялиночка втомилася --
Прощатися пора.
Посохло вже голиннячко
Після святкових пір,
Тож довелось ялиночку
Виносити на двір.
І стало якось гірко нам
Дивитись, як двірник
Складав ялинки гіркою
І запалив сірник.
І ось раптово вистрілив
Вогонь в сухі гілки,
І полетіли іскрами
Ялинкові голки.
Ялиночко, іскринкою
Лети в захмарну вись,
Та знов до нас ялинкою
Під Новий Рік вернись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636439
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.01.2016
автор: Микола Холодов