Живим тебе наповню соком,
Як землю ранньою росою…
До краплі випита тобою,
Коханий мій, лише тобою…
Здіймусь увись я, безтілесна,
Відчую мниму легкість лету,
Коханням сповнена чудесним,
Таким подібним на комету...
В безумстві тому я згораю,
Аби зродитись потім знову…
Кохання, певно, диво - пісня...
Нове кохання – пісня знова.
1999
(с) Валентина Гуменюк
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636554
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.01.2016
автор: палома