Вже вечір днину прикладав до терки,
На клапті сік, лив темний свій єлей.
Пускало небо сніжні феєрверки
За просто так, щоб тішити людей.
А я ішла в цю пору сутінкову.
Лизала тиша вулиці пусті,
Земля ловила іскорки пухові.
Зима просилась в січня на постій.
Той дав «добро», моргнувши синім оком
З-під сивої загуслої брови.
Пройшлась зима бравурним стильним кроком,
Вдягла у біле простір навкруги.
15.01.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636574
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.01.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)