Дерев печальних темні силуети,
Птахів безшумнокрилих перельоти,
Гірських хребтів химеристий декор,
В червоних скелях таємничі гроти,
Один із них нагадує собор,
Розмитий контур місяця вгорі,
Кудлаті хмари в неба фіолеті –
Усе навкруг довершеністю дише,
Все це́ до серця припада мені:
– Хто сотворив казкову цю красу?
У відповідь мені лунає тиша.
Мовчання – краща відповідь дурлу́.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636629
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Віктор Ох