Натискай на гачок, перерви це безглуздя!
Хай не мучать думки, не здригнеться рука.
Нас з тобою у рай все одно вже не пустять,
А у пекло дорога зваблива й близька.
Я у долі твоїй промайнув наче спалах
І не знаю чи спогад хоча б залишу.
Ти, кохана мелодіє мрій нетривалих,
Граціозно поринеш у долю чужу.
Та акорди сумні вже своє відлунали,
Вже не ріжуть свідомість уламки новин.
Як же дихати легко за мить до фіналу…
Завтра буде як нині – без змін і замін.
Ранок знов принесе снігові оксамити:
Крихти марних надій заметуть небокрай.
Ти не мусиш себе ні у чому винити
Я благаю тебе,
Не страшись!
Натискай!
18.01.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636652
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2016
автор: k_sydorchuk