Зима колискову деревам співає,
Вкриває турботливо снігом поля.
Під срібною ковдрою світ засинає,
Чекає пологів вагітна земля.
Там сонячний зайчик березу лоскоче,
А там хуртовина у балці бреде.
Пронизливий вітер крізь зуби шепоче
Про тишу холодну, що спокій пряде.
Зима загулялась, як тая блудниця.
Вже час, але посох Весні не дає.
Все стогне і виє, як вовк чи вдовиця,
І погорби білі з печалі снує.
Розвій цю жалобу, о, вітре південний.
Нехай заступає на пост свій Весна,
Нехай випускає свій подих шалений,
І квітами пише свої письмена.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636757
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 18.01.2016
автор: Лана Мащенко