Якими б не були ми, друзі, вперті,
на жаль, нікуди ми не дінемось від смерті!
Так чи інакше - людство всеодно загине,
Настав наш час, прийшла лиха година!
Не в ураганах річ, і не в хворобах,
Стихійне лихо тут безсиле і мікроби!
Не куля нас зупинять і тортури,
не спинять людство і космічні тури!
Не помремо від щастя чи від горя,
не спинять нас і впадини й високі гори!
Від незнання не помремо чи від прозріння,
і ясновидця не спасе нас провидіння!
Хай світ ми переділим разів з двісті,
та всеодно залишимось на тому ж місці!
Від цього лиха вже не дінешся нікуди,
бо ворог головний людей - то люди!
***
Людина - найстрашніший паразит!
На жаль, не має ніц у ній святого,
Без неї горя не було би на Землі!
Але цей паразит постійно симулює Бога!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=636907
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2016
автор: Samus