Знаєш, ніколи не осягнути
ті неземні світи
Я хочу бачити їх, хочу чути
І полетіть назавжди.
Знаєш, вони від мене далекі
Всього лиш на сотню миль
Зимою не прилітають лелекі
І море не грає від хвиль.
Вітер здіймає траву додолу
Я зупиняючись йду
Ніколи я не повірю нікому
У те, що тебе не знайду.
Я знайду, не боятимусь вітру
Я заради тебе на край світу
Та чи зможеш ти мною жити?
Час покаже і біль пронесе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Olena Taran