Поцілунки і сльози прощання,
У тумані заплакані очі,
Це ридає, ридає кохання,
На пероні пустім серед ночі.
Приспів:
І летять сльози рясно, як зорі,
Розривається серце моє,
Поцілунком у край неозорий
Проводжає кохання своє…
Густий смуток мене огортає,
Скоро потяг потягнеться вдаль.
Серце зболене щиро кохає,
Переходить розлука в печаль…
Приспів.
Ти з вагону махнула рукою,
Поїзд рушив, почувся гудок.
Лише пам’ять лишилась зі мною,
Та перон огорнув холодок…
Приспів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637026
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.01.2016
автор: Віталій Назарук