Чомусь зростає біль, провина,
За час минулого Життя…
Вини, невидима лавина,
Чіпає біллю каяття…
І чим хутчіше час минає,
В Душі все тяжчає тягар…
Любові мамі не хватає…
Дитинства, неповторних барв.
Але існує в світі сила –
Прощення… щире, від Душі,
Щоби вина не полонила : -
Життю простити і собі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637055
Рубрика: Присвячення
дата надходження 19.01.2016
автор: ВАЛЕНТИНАV