Взяв путівку в санаторій я відпочивати,
Бо мені проклята жінка не дає гуляти.
Лікар карточку узяв, написав болячки,
Дома з тої я брехні лазив з сміху рачки.
А на ранок я поїхав відпочить на морі,
Від УП УТОСу він, оцей санаторій.
Наговіцина, чи що…санаторій звався,
А може він у Боярці, Східниці... десь там обретався.
Вже того й не пам’ятаю, куди я потрапив,
Та одне лиш добре знаю - час даром не тратив.
Нічогенько тут було нам відпочивати.
Їсти, пити подають, є де погуляти,
Роблять іноді для нас вечір відпочинку,
Там плигаємо, як кози в танцях без упинку.
Скачками ті тінці звуть, кажуть: “Дискотека”,
Добре, що поміж дерев є для нас аптека.
Чи аптека, чи медпункт, хто його там знає,
Але лікар там сидить, і всім помагає.
Тож як тільки наше серце дуже вже заб’ється,
Тишком-нишком валідол прийнять зостається,
Та й продовжить танцювать із кимсь без упину,
Комариків розганать в вечірню годину.
А чому б не танцювать?! Це навіть приємно
В танці даму обнімать, прижимать взаємно,
Познайомитися з нею та пограти в карти,
Я ж-то хлопець не дурний, та й чогось то й вартий!
Потім даму запрошу, як живу дивитись,
Не питайте, я прошу, що може зробитись.
Покохаю даму цю, я на час путівки.
Як?! Про це не розкажу й під дулом гвинтівки.
Та коли наступить строк й путівка скінчиться,
Перестану за дамою тою я волочиться,
Та й поїду додомоньку, у деньок погожий,
З таємницею у серці, наче святий, божий.
А мене ж ви друзі милі не видайте жінці,
Вибрехатись я не вмію й лишусь наодинці.
Чи буде так у Боярці, Східниці, чи у іншім місці,
Чим скінчилось - узнаєте, як “Останні вісті”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637090
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 19.01.2016
автор: Наталія Карпова