[i](або не марно прожите життя)[/i]
Не сповна той прожив у світі вічнім,
хто не пірнав у ополонку в січні.
Хто з гвинтокрила не стрибав із парашутом,
у гори не ходив складним маршрутом.
У кого руки зброї не тримали,
коли Вітчизну рідну захищали.
Який спортсмен, хто не розкаже сину,
що він хоч раз би не скорив свою вершину!
Не відчував приплив адреналіну,
коли на лижах мчався з „чорної“ в долину.
Або годинами ішов в тайзі за лосем
й за кілька тисяч на рибалку за лососем.
Хто сотні раз коханою не марив
і стільки ж він коханок не „зажарив“.
Не гриф якийсь, щоб падлом харчувався –
орлом родився, ним же і зостався!
Той не кохавсь по-справжньому у разі,
хто разів сім підряд не побував в екстазі!
Однак не можна відчувать себе героєм,
якщо й жадана там же не була з тобою!
Не сповна б ти прожив у світі грішнім,
коли не написав хоча б десятка віршів.
А коли книгу видати вдалося –
життя, як в нас говорять, задалося!
Якщо ти збудував не тільки хату,
і щовесни твій сад влягає шати
коли ти маєш цілих трьох синів –
не даром ти на білім світі жив!
Тоді життя тобою прожите не марно,
бо на картині фарби лягли гарно.
І хай багато з того вже нема –
та не страшні тобі ні осінь, ні зима!
19.01.2016
[i]
* Описані в творі обставини не мають нічого спільного з дійсністю, збіг з будь-якими подіями чи особами – випадковий (жарт).[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637174
Рубрика: Жартівливі вірші
дата надходження 20.01.2016
автор: Олександр Мачула