Люблю, коли ікони на стіні,
Коли в молитві, як у хлібі, є потреба.
Люблю, коли Господь в святкові дні
Нам посилає благодать із неба…
Люблю, коли прокинусь на зорі –
А Богородиця з ікони споглядає.
Люблю, коли Вона нагадує мені
Матусю, що дитину пригортає…
Люблю, коли вітаються в селі:
«Слава Ісусу!» і «Навіки слава Богу!»
Люблю слова ці, серцю дорогі,
І їх з собою я беру в дорогу…
Люблю у церкву я зайти стареньку,
Коли священник «Отче наш» читає.
Люблю я Богу помолитися тихенько,
І там моя душа відпочиває…
Люблю, коли Господь дарує силу,
Щоб подолати труднощі і болі.
Люблю, коли дає молитва крила
Душі в надії, вірі і любові…
© S.Nemo
20.01.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637303
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.01.2016
автор: Finist