Під місяцем і зорями - усе невічне,
Миттєве у Вселенній й протирічне...
Де чорне а де біле, хіба скажеш,
Комусь чужа біда - легка, чи зважиш? ...
І правда в кожного своя - зазвичай,
Шукаю цього суть життя і її кличу
І лиш в одному той бальзам знаходжу,
Як до любові на поклін приходжу,-
Лиш з почуттям таким - людина вічна,
Взамін не жде чогось - не протирічна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637324
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова