Я навчусь кохати, ти повір!
І навчусь вслухатись у сонети.
Ще навчусь торкатися до зір,
І збирати у кулак монети.
Я навчусь читати кольори!
Підкоряти всі нові вершини,
Ну а потім, весело, згори
Мчатись вниз, зриваючи жоржини.
Я навчуся смакувати дні.
Загортати спогади в обгортки.
І вязати вузлики міцні.
Й не жаліть, що не одкрила хвіртки.
Що літа мов верби одцвіли.
Юність, наче літо, відбуяла.
Й не жаліти, що літа сплили.
Ну а Я, не встигла ,не кохала!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2016
автор: Альонушка