Бува, на мить лише волію повернутись
У ті загублені та спалені роки,
Почути голос твій, аби лише збагнути,
Що це на краще - те, що ми тепер на "Ви".
Як обернусь - то знову відчай серце крає,
Тож я стою, в минуле ані руш.
Та десь за досконалим небокраєм
Так неминуча буде зустріч наших душ.
Як обернусь - то знову все з початку піде,
І наново вбивай тебе в собі.
А від себе сховатися потім буде ніде
На цій безмежній темній самоті.
Бува, коли почую чиюсь пісню,
Так до нестями схожу на мою журу,
Я кинусь бігти, та вже розумію - пізно,
Яке ж це щастя запізнитись на війну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2016
автор: Darine Dragomanova