Розкраяне небо літньою блискавицею
Впало у мої теплі долоні.
Нагадало твої очі, що стали криницею,
У моєму покинутому Домі.
Небо впало на смужки і лінії Долі,
Впало і затремтіло...
Тепер людям не потрібні парасолі,
Бо небу усе відболіло...
Розкраяне небо розлилося в мені -
Блакиттю та силою.
Якщо хочеш, позичу трохи тобі,
Я нарешті стала щасливою!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637445
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Алла Радзівіл