Обійми мене, пригорни
Міцно-міцно до серця свого.
Може й винна, та без вини.
Може й ти винний, то нічого.
Пригорни мене іще раз,
Це сьогодні усім потрібне,
Тихо, мовчки і без образ.
Коли буде ще щось подібне?
Пригорни мене ніжно так,
Можеш навіть поцілувати.
Хай серця не співпали в такт,
Та все ж спомини будуть мати.
Пригорни мене й відпусти,
Доторкнись до щоки щокою.
Тільки ти не кажи "Прости...",
Бо тоді я піду з тобою...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637490
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2016
автор: Любов Вакуленко