Заглуши вже свою гітару –
Хоч колись ти не будеш мій?
Не вдавай з нас щасливу пару
І торкатись мене не смій.
Болем – в серце, тобою – в скроні :
І весь час ти в мені живеш.
Я ще згадую твої долоні,
І обійми гарячі теж.
Я іду мов на бій з тобою,
Переможцем бути хотів?
Та в нерівному цьому двобої
Від кохання нема й слідів.
Ледь помітно, але на правду -
Ти ще досі болиш мені.
Я сама тобі дала владу
В добровільній моїй тюрмі.
Ти на кого мене лишаєш?
Чи на себе чи на біду?
Ти – мій біль, але, певно, знаєш...
Краще тебе собі не знайду...
В серце – гострим ножем пожару –
Я давно цей програла бій.
І в останніх акордах гітари –
"Ти ніколи не будеш мій".
05.06.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637556
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2016
автор: Івга Лис