Забути, забути, забути
Ту сповідь гарячу душі,
Піти, заховатись, не чути,
Упасти в п"янкі спориші
Ті спогади дивно-болючі
Заснути мені не дають,
Як рани на серці пекучі,
Що струменем болісним б"ють
О зорі,о сонце, о небо,
Мій спокій мені поверніть,
Щоб жити - мені його треба,
За вітром той біль понесіть
Забути, забути,забути...
Із коренем вирвати все,
Усе, як раніш, повернути...
Багато б віддала за це.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637574
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова