Щось в далеких краях загубила
І скажіть, звідки взяти ту силу,
Щоб приймати чуже все за рідне,
Сонце, зорі і небо погідне ?
Не повернеш нізащо ті роки,
Не загоїш ті рани глибокі,
Не повернеш ніколи назад
Найрідніших, для серця, утрат
Прошу в Бога любові і сили.
Щоби хрест той важкий ми зносили.
Щоби хвиля стрімка емігранства
Не тягнула свій шлейф запроданства
Бо лиш той благословен навіки,
Хто крізь час , океани і ріки
Не врива, не рубає коріння,
Що зростила земля із насіння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637580
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 21.01.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова