А Львів приймав мене гостинно,
Хоч дихав вітром у лице.
Йому довірилась дитинно.
І він воздав мені за це.
На крок мій вилив (не здалося!)
Добро без гриму і наге -
Так, наче жінка на волосся
Ісусу миро дороге.
Співав для мене в центрі бардом,
Смачною кавою гостив.
На шию вклав зі снігу згарду.
Жалі на серці покосив,
Наклав на них опісля вето.
До зір підніс адреналін.
В театрі здивував балетом.
О, Львове, мій тобі поклін!
21.01.16 (21.01.22 відредагований)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637613
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.01.2016
автор: Крилата (Любов Пікас)