Колись сказав хтось з ліриків-поетів:
-Не варто нам боятись, люди, смерті:
Коли вона приходить і хапає -
На цьому світі нас уже немає.
Та не погоджусь: страх проймати мусить -
Не загелгочуть перед смертю гуси
І не врятують рідних від печалі, -
В загибелі ви страху не вбачали.
Найбільший біль вона несе для того,
Чий серця шмат іде у путь-дорогу;
У вічну путь – злі в долі часом жарти,
Тому боятись, люди, смерті варто.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637690
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Серафима Пант