Потрохи сутеніло на дворі,
Та через сніг було ще біло – біло.
Зривали горобину снігурі
І димом з коминів тепло диміло.
Легенький сніг периною лягав,
Синички доїдали свіже сало,
Мороз мовчав, а вітер наче спав,
У хмарах небо зорі заховало.
Сніжинка раптом впала на брову,
Неначе настромилася на вила,
Ліпили діти бабу снігову,
Ніч підтюпцем до заходу спішила…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637718
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Віталій Назарук