Скоро

Чекаєш  на  світло,
А  в  тебе  вже  ніч  за  вікном.

Чекаєш  на  сонця  тепло,
Та  ще  зима  веде  свій  танок.

Боїшся  зими,у  її  ти  полоні,
Хто  ж  зігріє  твої  долоні.

Не  бійся  зими,оглянься  навколо,
Усе  таке  майже  казкове.

Де  твої  щирі  розмови,
Твоє  мовчання  таке  красномовне.

Що  ж  ти  з  зимою  такий  суворий?
Став  з  нею  таким  холодним.

І  в  цьому  невинні  морози,
Все  це  твоя  в  душі  прохолода.

Так  хочеш  ти  світла,
Так  хочеш  тепла.

Трохи  терпіння,
Якого  у  тебе  нема.

Просто  трішки  зачекай,
Скоро  прийде  твоя  весна.

Прийде  і  врятує  тебе  від  зими,
До  якої  ти  трішечки  звик.

З  якою  ти  був  жорстоким  і  мовчазним,
Як  і  її  холоди.

Хочеться  світла,не  хочеться  ночі,
Почекай  і  ще  трохи.

Ти  не  навічно  у  цьому  полоні,
Прийде  весна,і  зігріє  замерші  долоні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637730
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2016
автор: Кларіс