Покружляй на руках мене мамо,
доки вистачить сили кружляти.
Поцілую тебе так кохано,
як ніхто ще не смів цілувати.
Знаєш, сонце і те не вічне,
що ж про нас живих говорити.
Мамо, знаю я щось магічне,
те як сильно ми можемо любити.
Посиджу біля тебе матусю,
доки вистачить часу сидіти.
Я в житті сильно того боюся,
день новий на одинці зустріти.
Покружляю на руках тебе, мамо!
Сили вистачить вічність кружляти.
Поцілую тебе я так само,
як в дитинстві любив цілувати....!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=637737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.01.2016
автор: Vadimaha